сновига Снови́га і снови́ґа, -г[ґ]и, -зі; -ви́г[ґ]и, -ви́г[ґ] Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках сновига — снови́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови сновига — див. жвавий Словник синонімів Вусика сновига — -и, ч. і ж. Той, хто вештається, потикається туди-сюди. Великий тлумачний словник сучасної мови сновига — Сновига, -ги, сновиґа, -ґи об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5. Словник української мови Грінченка