Значення в інших словниках
-
сновига —
снови́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
сновига —
-и, ч. і ж. Той, хто вештається, потикається туди-сюди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сновига —
Снови́га і снови́ґа, -г[ґ]и, -зі; -ви́г[ґ]и, -ви́г[ґ]
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сновига —
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Словник української мови Грінченка