Орфографічний словник української мови

сновига

снови́га

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сновига — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
  2. сновига — -и, ч. і ж. Той, хто вештається, потикається туди-сюди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сновига — Снови́га і снови́ґа, -г[ґ]и, -зі; -ви́г[ґ]и, -ви́г[ґ]  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сновига — Сновига, -ги, сновиґа, -ґи об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.  Словник української мови Грінченка