солонцювати —
солонцюва́ти 1 дієслово недоконаного виду насичувати ґрунт солями натрію солонцюва́ти 2 дієслово недоконаного виду їсти солоне розм.
Орфографічний словник української мови
солонцювати —
I -юю, -юєш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). II -юю, -юєш, недок., розм. Їсти що-небудь солоне, ласувати чимсь солоним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
солонцювати —
СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що, гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
солонцювати —
СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в грунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
солонцювати —
Солонцювати, -цю́ю, -єш гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.
Словник української мови Грінченка