солонцювати
СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що, гідр.
Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.).
Полковник під'їхав до ставкового майстра й здивував його, розповівши, як саме треба солонцювати місце під ставок (Ю. Яновський).
СОЛОНЦЮВА́ТИ², ю́ю, ю́єш, недок., розм.
Їсти що-небудь солоне, ласувати чимсь солоним.
Порох ще довго солонцював талавиркою [рибою], обсмоктував кожну кісточку, кожен шматочок (Панас Мирний);
Метнувся Данько до гарби, приніс торбу, насипає кожному [верблюдові], мабуть, по фунту [солі]: – Солонцюйте, тільки не ревіть! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)