солонцювати
СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в грунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.).
Полковник під’їхав до ставкового майстра й здивував його, розповівши, як саме треба солонцювати місце під ставок (Ю. Янов., Мир, 1956, 40).
СОЛОНЦЮВА́ТИ², ю́ю, ю́єш, недок., розм. Їсти що-небудь солоне, ласувати чимсь солоним.
Порох ще довго солонцював талавиркою [рибою], обсмоктував кожну кісточку, кожен шматочок (Мирний, II, 1954, 153);
Метнувся Данько до гарби, приніс торбу, насипає кожному [верблюдові], мабуть, по фунту [солі]: — Солонцюйте, тільки не ревіть! (Гончар, Таврія, 1952, 187).
Словник української мови (СУМ-11)