солонцюватий
СОЛОНЦЮВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі значну кількість солей натрію (про грунт).
Солонцюваті грунти поділяються на солончаки і солонці (Колг. енц., І, 1956, 570);
Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти (Тулуб, В степу.., 1964, 275).
Словник української мови (СУМ-11)