солонцюватий

СОЛОНЦЮВА́ТИЙ, а, е.

Який містить у собі значну кількість солей натрію (про ґрунт).

Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти (З. Тулуб);

Солонцюваті землі.

Значення в інших словниках

1. солонцюватий — солонцюва́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. солонцюватий — -а, -е. Який містить значну кількість солей натрію (про ґрунт).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солонцюватий — СОЛОНЦЮВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі значну кількість солей натрію (про грунт). Солонцюваті грунти поділяються на солончаки і солонці (Колг. енц., І, 1956, 570); Матроси знов узялися за лопати.  Словник української мови в 11 томах
4. солонцюватий — Солонцюватий, -а, -е Солончаковый. Херс.  Словник української мови Грінченка