Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

спартанець

Спарта́нець, -та́нця; -та́нці, -ців

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. спартанець — спарта́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. спартанець — -нця, ч. 1》 Громадянин давньогрецької держави Спарти, жителі якої з дитинства привчалися до суворого способу життя, відзначалися загартованістю й витривалістю. 2》 перен. Стійка, загартована, витривала людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спартанець — СПАРТА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Громадянин старогрецької держави Спарти, жителі якої відзначалися суворим способом життя, загартованістю й витривалістю. Населення Спартанської держави поділялося на дві групи: спартанців і ілотів.  Словник української мови у 20 томах
  4. спартанець — спарта́нець 1. Громадянин давньогрецької держави Спарти, жителі якої відзначалися суворим способом життя, з дитинства привчалися до витривалості й терпіння. 2. Переносно – людина, яка додержує суворого способу життя.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. спартанець — СПАРТА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Громадянин старогрецької держави Спарти, жителі якої з дитинства привчалися до суворого способу життя, відзначалися загартованістю й витривалістю. Населення Спартанської держави поділялося на дві групи: спартанців і ілотів.  Словник української мови в 11 томах