спартанець

спарта́нець

-нця, ч.

1》 Громадянин давньогрецької держави Спарти, жителі якої з дитинства привчалися до суворого способу життя, відзначалися загартованістю й витривалістю.

2》 перен. Стійка, загартована, витривала людина.

Значення в інших словниках

1. спартанець — спарта́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. спартанець — СПАРТА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Громадянин старогрецької держави Спарти, жителі якої відзначалися суворим способом життя, загартованістю й витривалістю. Населення Спартанської держави поділялося на дві групи: спартанців і ілотів.  Словник української мови у 20 томах
3. спартанець — спарта́нець 1. Громадянин давньогрецької держави Спарти, жителі якої відзначалися суворим способом життя, з дитинства привчалися до витривалості й терпіння. 2. Переносно – людина, яка додержує суворого способу життя.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. спартанець — Спарта́нець, -та́нця; -та́нці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спартанець — СПАРТА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Громадянин старогрецької держави Спарти, жителі якої з дитинства привчалися до суворого способу життя, відзначалися загартованістю й витривалістю. Населення Спартанської держави поділялося на дві групи: спартанців і ілотів.  Словник української мови в 11 томах