спозирати

Спозира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є

Значення в інших словниках

1. спозирати — спозира́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. спозирати — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
3. спозирати — -аю, -аєш, недок. 1》 на кого – що. Поглядати. 2》 за ким. Стежити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спозирати — СПОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. на кого – що. Поглядати. Панночка тільки обертається туди-сюди та на все цікавим оком спозирає (Марко Вовчок); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар). 2. за ким. Стежити.  Словник української мови у 20 томах
5. спозирати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. спозирати — СПОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. 1. на кого— що. Поглядати. Панночка тільки обертається туди-сюди та на все цікавим оком спозирає (Вовчок, І, 1955, 103); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (Гончар, Бригантина, 1973...  Словник української мови в 11 томах