спредвіку —
присл., рідко. Те саме, що споконвіку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спредвіку —
СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко. Те саме, що споконві́ку. Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (із журн.); Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
спредвіку —
СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко. Те саме, що споконві́ку. Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (Рад. літ-во, 4, 1968, 83); Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (Наука.., 10, 1971, 13).
Словник української мови в 11 томах
спредвіку —
Спредвіку, спредковіку, спредкувіку нар. Искони. Г. Барв. 28. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Харьк. г. Спредковіку були там башти. Екатеринод.
Словник української мови Грінченка