спредвіку

СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко. Те саме, що споконві́ку.

Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (Рад. літ-во, 4, 1968, 83);

Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (Наука.., 10, 1971, 13).

Значення в інших словниках

1. спредвіку — спредві́ку прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. спредвіку — див. здавна  Словник синонімів Вусика
3. спредвіку — присл., рідко. Те саме, що споконвіку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спредвіку — СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко. Те саме, що споконві́ку. Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (із журн.); Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. спредвіку — Спредві́ку, спредкові́ку, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спредвіку — Спредвіку, спредковіку, спредкувіку нар. Искони. Г. Барв. 28. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Харьк. г. Спредковіку були там башти. Екатеринод.  Словник української мови Грінченка