Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

спродувати

Спро́дувати, -дую, -дуєш, -дує; спро́да́ти, -да́м, -даси́, -да́сть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. спродувати — спро́дувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. спродувати — -ую, -уєш і спродавати, -аю, -аєш, недок., спродати, спродам, спродаси, док., перех., розм. Продавати все; розпродувати. || Віддавати за певну плату; продавати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спродувати — СПРО́ДУВАТИ, ую, уєш і СПРОДАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПРО́ДА́ТИ, спро́да́м, спро́даси́, док., що, розм. Продавати все; розпродувати. Хоч зараз спродуй воли, хату й ґрунт, пакуйся, та й на кубанські степи! (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. спродувати — ПРОДАВА́ТИ (давати який-небудь товар в обмін на гроші або інший товар), ЗБУВА́ТИ, СПРО́ДУВАТИ (СПРОДАВА́ТИ) розм., ЗАПРО́ДУВАТИ (ЗАПРОДАВА́ТИ) заст.; РОЗПРО́ДУВАТИ (РОЗПРОДАВА́ТИ), РОЗТОРГО́ВУВАТИ, СПРО́ДУВАТИСЯ розм. (усе, перев.  Словник синонімів української мови
  5. спродувати — СПРО́ДУВАТИ, ую, уєш і СПРОДАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПРО́ДА́ТИ, спро́да́м, спро́даси́, док., перех., розм. Продавати все; розпродувати. Хоч зараз спродуй воли, хату й грунт, пакуйся, та й на кубанські степи! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  6. спродувати — Спро́дувати, -дую, -єш гл. = спродавати.  Словник української мови Грінченка