спродувати
СПРО́ДУВАТИ, ую, уєш і СПРОДАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПРО́ДА́ТИ, спро́да́м, спро́даси́, док., що, розм.
Продавати все; розпродувати.
Хоч зараз спродуй воли, хату й ґрунт, пакуйся, та й на кубанські степи! (І. Нечуй-Левицький);
[Явдоха:] Задумали спродувати усю худобу, хоч би корову рябушечку зоставили (М. Кропивницький);
Прислав Мартин Цяпор до жінки листа.., щоб зараз збиралась із дітьми, все спродавала і до нього прибувала, бо йому добре (Грицько Григоренко);
Все спродав, що в його було: і степи з хуторами, і гаї, і так знищав [обіднів], що нема в його ні одежини, ні шматка хліба (О. Стороженко);
Мені б хотілося не то що 25 прим., а всі їх спродати (Панас Мирний);
// Віддавати за певну плату; продавати.
Хилиться повітка ще нижче, пустіє Ганнина оселя, комору мусила Ганна спродати, та все потрохи посилала синові... (І. Нечуй-Левицький);
Хутенько потім Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)