Значення в інших словниках
-
спросоння —
спросо́ння прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
спросоння —
пр., спросонку, зі сну, ф. не продерши очей, з непродертими очима.
Словник синонімів Караванського
-
спросоння —
[спросон':а] присл.
Орфоепічний словник української мови
-
спросоння —
присл. У напівсонному стані, не зовсім прокинувшись.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спросоння —
СПРОСО́ННЯ, присл. У напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Стара попадя дрімала. Інколи спросоння вона чіплялась до якогось слова (М. Коцюбинський); Спросоння птах крилами затріпоче, про щось у сні зашепчеться трава... (В. Сосюра); – Мамочко!...
Словник української мови у 20 томах
-
спросоння —
СПРОСО́ННЯ (не зовсім прокинувшись, у напівсонному стані), СПРОСО́НКУ, ЗІ СНУ. Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (А. Хижняк); — Мамо, — шепочу я. — А ти знаєш, морем шпигуни крадуться до берега... — Ти спросонку, Даню? — Ні, мамо, я не сплю (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови
-
спросоння —
СПРОСО́ННЯ, присл. У напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Стара попадя дрімала. Інколи спросоння вона чіплялась до якогось слова (Коцюб., І, 1955, 323); Спросоння птах крилами затріпоче, про щось у сні зашепчеться трава… (Сос.
Словник української мови в 11 томах