Значення в інших словниках
-
спроста —
спро́ста́ прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
спроста —
присл., розм. 1》 Без причини, без підстав. || Марно, даремно. 2》 З наївності, недосвідченості. 3》 Без зусиль, просто. || Те саме, що запросто.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спроста —
СПРО́СТА́, присл., розм. 1. Без причини, без підстав. Члени військової ради знали, що майор з шифрувального відділу спроста не заходив на засідання (В. Кучер); // Марно, даремно. Виявляється, що й на риббазі дядя Жора служить не так собі спроста (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
спроста —
СПРО́СТА, присл., розм. 1. Без причини, без підстав. Члени військової ради знали, що майор з шифрувального відділу спроста не заходив на засідання (Кучер, Чорноморці, 1948, 92); // Марно, даремно.
Словник української мови в 11 томах
-
спроста —
Спроста нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
Словник української мови Грінченка