співжиття

Співжиття́, -ття́, -ттю́, -ття́м

Значення в інших словниках

1. співжиття — співжиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. співжиття — Співіснування, (організмів) симбіоза, сов. симбіоз; (побраних) подружнє життя, шлюб; (не побраних) життя на віру, п! ПЕРЕЛЮБ.  Словник синонімів Караванського
3. співжиття — -я, с. 1》 Спільне життя, спільне існування. || Суспільне життя, його норми, звичаї. || Тривале співіснування організмів різних видів, яке забезпечує їм взаємну вигоду; симбіоз. 2》 Подружнє життя. || Статеві зносини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. співжиття — СПІВЖИТТЯ́, я́, с. 1. Спільне життя, спільне існування. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі і швидко перейшли в приємне товариське співжиття (І. Франко); Народи творять ..  Словник української мови у 20 томах
5. співжиття — СПІВЖИТТЯ́ (одночасне або спільне життя кого-, чого-небудь), СПІВІСНУВА́ННЯ, ПОЖИТТЯ́, СИМБІО́З. Досягнення людського розуму повинні належати всьому людству — це закон нашого планетарного співжиття (П. Загребельний); Мирне співіснування держав з різним соціальним ладом.  Словник синонімів української мови
6. співжиття — СПІВЖИТТЯ́, я́, с. 1. Спільне життя, спільне існування. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі і швидко перейшли в приємне товариське співжиття (Фр.  Словник української мови в 11 томах