Великий тлумачний словник сучасної мови

співжиття

співжиття́

-я, с.

1》 Спільне життя, спільне існування.

|| Суспільне життя, його норми, звичаї.

|| Тривале співіснування організмів різних видів, яке забезпечує їм взаємну вигоду; симбіоз.

2》 Подружнє життя.

|| Статеві зносини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. співжиття — співжиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. співжиття — Співіснування, (організмів) симбіоза, сов. симбіоз; (побраних) подружнє життя, шлюб; (не побраних) життя на віру, п! ПЕРЕЛЮБ.  Словник синонімів Караванського
  3. співжиття — СПІВЖИТТЯ́, я́, с. 1. Спільне життя, спільне існування. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі і швидко перейшли в приємне товариське співжиття (І. Франко); Народи творять ..  Словник української мови у 20 томах
  4. співжиття — СПІВЖИТТЯ́ (одночасне або спільне життя кого-, чого-небудь), СПІВІСНУВА́ННЯ, ПОЖИТТЯ́, СИМБІО́З. Досягнення людського розуму повинні належати всьому людству — це закон нашого планетарного співжиття (П. Загребельний); Мирне співіснування держав з різним соціальним ладом.  Словник синонімів української мови
  5. співжиття — Співжиття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. співжиття — СПІВЖИТТЯ́, я́, с. 1. Спільне життя, спільне існування. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі і швидко перейшли в приємне товариське співжиття (Фр.  Словник української мови в 11 томах