спізнення —
спі́знення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
спізнення —
-я, с. Дія за знач. спізнитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спізнення —
СПІ́ЗНЕННЯ, я, с. Дія за знач. спізни́тися. Щоночі приходили відомості про великі замети, про спізнення залізниць [поїздів] (І. Франко); Їх ждала велика одповідальність за спізнення (І. Нечуй-Левицький); Надійка зрозуміла, що йому не подобаються її спізнення (В. Козаченко).
Словник української мови у 20 томах
спізнення —
СПІ́ЗНЕННЯ, я, с. Дія за знач. спізни́тися. Щоночі приходили відомості про великі замети, про спізнення залізниць [поїздів] (Фр., IV, 1950, 45); Їх ждала велика одповідальність за спізнення (Н.-Лев., IV, 1956, 263); Надійка зрозуміла, що йому не подобаються її спізнення (Коз., Листи.., 1967, 144).
Словник української мови в 11 томах