спізнення
СПІ́ЗНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. спізни́тися.
Щоночі приходили відомості про великі замети, про спізнення залізниць [поїздів] (І. Франко);
Їх ждала велика одповідальність за спізнення (І. Нечуй-Левицький);
Надійка зрозуміла, що йому не подобаються її спізнення (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)