Значення в інших словниках
-
сп’янілий —
СП’ЯНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до сп’яні́ти. Сп’янілий від меду й олу [пива], він все ходив по хижі (Скл., Святослав, 1959, 24); Від слави вірної сп’янілий, Ти [Наполеон] йшов, валив міцне, слабе...
Словник української мови в 11 томах