Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сталактит

Сталакти́т, -ту; -ти́ти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сталактит — сталакти́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сталактит — Бурулька вапняна згори  Словник чужослів Павло Штепа
  3. сталактит — СТАЛАКТИ́Т, а, ч., геол. 1. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді бурульок, трубочок, що виникає на склепінні й на верхніх частинах стін підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  4. сталактит — -а, ч. 1》 геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді бурульок, трубочок, що виникає на склепінні й на верхніх частинах стін підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сталактит — Вапняковий натік в печерах у вигляді бурульки або трубки, що звисає зі стелі печери; часом сполучається зі сталагмітом, утворюючи натічну колону (сталагнат); див. натіки печерні.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. сталактит — СТАЛАКТИ́Т, а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді бурульок, трубочок, що виникає на склепінні й на верхніх частинах стін підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.  Словник української мови в 11 томах