стариган —
старига́н іменник чоловічого роду, істота фам.
Орфографічний словник української мови
стариган —
Старий хрін, стара голова, збуйвік, СТАРИЙ.
Словник синонімів Караванського
стариган —
див. дід; старий
Словник синонімів Вусика
стариган —
СТАРИГА́Н, а, СТАРИГА́НЬ, я, ч., фам. Те саме, що стари́й 2. Вони .. намагалися не пропустити й слова з бесіди двох стариганів (Ю. Яновський); Він незадоволений надмірною балаканиною оцього старигана (М.
Словник української мови у 20 томах
стариган —
-а, старигань, -я, ч., фам. Те саме, що старик 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стариган —
СТАРИ́Й ім. (чоловік, що прожив багато років), ДІД, СТАРИ́К, СТА́РЕЦЬ, СТАРИГА́Н (СТАРИГА́НЬ) фам.; СТАРИНА́ розм., СТАРИ́ЗНА розм. (збірн. — старі люди).
Словник синонімів української мови
стариган —
СТАРИГА́Н, а, СТАРИГА́НЬ, я, ч., фам. Те саме, що стари́к 1. Вони.. намагалися не пропустити й слова з бесіди двох стариганів (Ю. Янов., II, 1954, 126); Він незадоволений надмірною балаканиною оцього старигана (Чаб., Балкан.
Словник української мови в 11 томах
стариган —
Стариган, -на, старигань, -ня м. Старичина, старичище. Лисий стариган. Мкр. Н. 25. Гей ти, проклятий стариганів! (Зевес). Котл. Ен. II. 31.
Словник української мови Грінченка