1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

стариган

Старига́н, -на; -га́ни, -нів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стариган — старига́н іменник чоловічого роду, істота фам. Орфографічний словник української мови
  2. стариган — Старий хрін, стара голова, збуйвік, СТАРИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. стариган — див. дід; старий Словник синонімів Вусика
  4. стариган — СТАРИГА́Н, а, СТАРИГА́НЬ, я, ч., фам. Те саме, що стари́й 2. Вони .. намагалися не пропустити й слова з бесіди двох стариганів (Ю. Яновський); Він незадоволений надмірною балаканиною оцього старигана (М. Словник української мови у 20 томах
  5. стариган — -а, старигань, -я, ч., фам. Те саме, що старик 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стариган — СТАРИ́Й ім. (чоловік, що прожив багато років), ДІД, СТАРИ́К, СТА́РЕЦЬ, СТАРИГА́Н (СТАРИГА́НЬ) фам.; СТАРИНА́ розм., СТАРИ́ЗНА розм. (збірн. — старі люди). Словник синонімів української мови
  7. стариган — СТАРИГА́Н, а, СТАРИГА́НЬ, я, ч., фам. Те саме, що стари́к 1. Вони.. намагалися не пропустити й слова з бесіди двох стариганів (Ю. Янов., II, 1954, 126); Він незадоволений надмірною балаканиною оцього старигана (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах
  8. стариган — Стариган, -на, старигань, -ня м. Старичина, старичище. Лисий стариган. Мкр. Н. 25. Гей ти, проклятий стариганів! (Зевес). Котл. Ен. II. 31. Словник української мови Грінченка