Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

статний

Статни́й, -на́, -не́ або ста́тній, -ня, -нє

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. статний — ста́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. статний — СТА́ТНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою. За столом сидів панок .. високий, статний (І. Франко); Мама .. була білява, високого зросту, статна, з себе показна (Панас Мирний); В хату .. увійшов статний чоловік у шинелі з блискучими погонами (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
  3. статний — -а, -е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. статний — СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А.  Словник синонімів української мови
  5. статний — СТА́ТНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою. За столом сидів панок.. високий, статний (Фр., VII, 1951, 323); Мама.. була білява, високого зросту, статна, з себе показна (Мирний, IV, 1955, 335); В хату..  Словник української мови в 11 томах
  6. статний — Статний, -а, -е, статній, -я, -є 1) = статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. І. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) ста́тний вечір = свят-вечір. МУЕ. III. 56.  Словник української мови Грінченка