статний

СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А. Хижняк); Вона була найпоказніша між усіма дамами, висока, поставна, плечиста та рівна станом (І. Нечуй-Левицький); Сам (парубок) високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний); Вони (брати) стояли один навпроти одного — високі, статурні (Ю. Мушкетик); Він був мужчина показний, Штабротмістр, мов корнет стрункий (переклад М. Рильського). — Пор. 1. струнки́й.

Значення в інших словниках

1. статний — ста́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. статний — СТА́ТНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою. За столом сидів панок .. високий, статний (І. Франко); Мама .. була білява, високого зросту, статна, з себе показна (Панас Мирний); В хату .. увійшов статний чоловік у шинелі з блискучими погонами (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
3. статний — -а, -е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. статний — Статни́й, -на́, -не́ або ста́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. статний — СТА́ТНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою. За столом сидів панок.. високий, статний (Фр., VII, 1951, 323); Мама.. була білява, високого зросту, статна, з себе показна (Мирний, IV, 1955, 335); В хату..  Словник української мови в 11 томах
6. статний — Статний, -а, -е, статній, -я, -є 1) = статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. І. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) ста́тний вечір = свят-вечір. МУЕ. III. 56.  Словник української мови Грінченка