статок
ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Оточив би молоду жінку достатком, гараздами і добивав би ся любові (Г. Хоткевич); — Ти знаєш: усі наші достатки прийшли з волів, з чумацтва (М. Стельмах); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї (О. Гончар); Ділив (Василь) поле, ліс, луки. Ділив справедливо, враховуючи все — скільки дітей, робочих рук, яка заможність (О. Бердник); Багато і гарно робив (Лаврон), а статку все не мав (В. Речмедін); Не ростуть їх достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний); — Ніякі блага не втримують людину там, де вона зустрічає байдужість, недовіру, грубість... (П. Інгульський); Переїхавши до Намангана, Євген Вікторович створив потрібні умови догоди (І. Ле); Ой у полі хата нова, Хата і кімната, А в тій хаті і кімнаті Усякої благодаті (пісня); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (з газети). — Пор. 1. бага́тство.
ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал. (також різниця між доходом і витратами); ВИ́ТОРГ (від торгівлі); РЕ́НТА спец. (з капіталу, землі або майна); ПРОЦЕ́НТ (від капіталу, суми грошей, покладеної в банк). Шість мільйонів доходу нині в артілі, понад два мільйони одне тваринництво дасть (В. Большак); Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн.., садовина і бджоли (М. Стельмах); Щасливий чудесний край, де навіть вода могла приносити людині статки! (О. Гончар); В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький); Ніхто вже не слухав запевнень голови, що через рік-два витрати на будівництво будуть перекриті, що потім піде прибуток (М. Чабанівський); Мав хитрий тесляр добрий зиск з своєї будівлі (П. Загребельний); Як виявилося з даних колгоспної бухгалтерії, ці ділянки належали здебільшого ледарям, що не покладались на майбутній доробок з своїх трудоднів (Б. Антоненко-Давидович); Ніякої ренти цей маєток не приносив (В. Собко); — От з нашого дома маємо дохід. Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки ... (І. Нечуй-Левицький).
МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. речі домашнього вжитку); РУХО́МІСТЬ (речі, які можуть бути переміщені з одного місця на друге); ХУДО́БА діал., ХУДО́БИНА діал. (перев. господарські речі); МАНА́ТКИ розм., МАНА́ТТЯ розм., БЕ́БЕХИ зневажл. (дрібні домашні та особисті речі). Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (І. Кочерга); Ніхто й гадки не мав хапати й спасати своє добро й усякі свої пожитки з наметів (І. Нечуй-Левицький); Дядечко статечно поздоровкався, оглянув наші статки, що настовбурчились на току, і невиразно сказав: — Хе (М. Стельмах); Кай з Іваном сходили до Стрия, принесли Іванові маєтки (Г. Колісник); Острозькі здобули визнання й шану не тільки своїми маєтностями, але передусім ратною звитягою, державною мудрістю, благотворними діяннями (з журналу); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (М. Стельмах); По п'ятилітнім життю в Парижі він прибув з родиною до Галичини, де за останки колишньої фортуни закупив убоге гірське сільце (І. Франко); Вранці-рано.. піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний); Далі маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися (Б. Грінченко); Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили — Все козак прогайнував (Л. Боровиковський); Сухоребра кошлата корівчина.. була єдиною рухомістю на нашому дворі (Ю. Збанацький); А старости все своє та своє торочать: і скоту багато, і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко); А якось-то навернулася (дівка) у свою слободу, бачить, що Пархім, зоставшись після батька сам собі господар, не знає нічого і не вміє кінців ні у чому звести, а худобини до гаспида! (Г. Квітка-Основ'яненко); Економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколіску.. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Франко); (Котька:) Ми попросимо вас звільнити наше чисте приміщення! Беріть ваші бебехи — і під тринадцять богів! (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови