статний
Статний, -а, -е, статній, -я, -є
1) = статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у.
2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. І. 106.
3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52.
4) ста́тний вечір = свят-вечір. МУЕ. III. 56.
Словник української мови Грінченка