стегно —
стегно́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
стегно —
СТЕГНО́, а́, с. Частина ноги людини або тварини від тазостегнового до колінного суглоба, а також зовнішня сторона верхньої частини ноги, тазу. Бекір завищав і ляснув себе по стегнах (М. Коцюбинський); Він їв .. стегно з індика (Л.
Словник української мови у 20 томах
стегно —
-а, с. Частина ноги людини або тварини від тазостегнового до колінного суглоба, а також зовнішній бік верхньої частини ноги, тазу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стегно —
СТЕГНО́ (верхня частина ноги людини або тварини), КЛУБ перев. мн., КУ́ЛЬША розм. Перед самим окопом її поранило вдруге двома кулями: однією в стегно, другою — в праву руку (О.
Словник синонімів української мови
стегно —
СТЕГНО́, а́, с. Частина ноги людини або тварини від тазостегнового до колінного суглоба, а також зовнішня сторона верхньої частини ноги, тазу. Бекір завищав і ляснув себе по стегнах (Коцюб., II, 1955, 150); Він їв.. стегно з індика (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах