стегно
СТЕГНО́, а́, с. Частина ноги людини або тварини від тазостегнового до колінного суглоба, а також зовнішня сторона верхньої частини ноги, тазу.
Бекір завищав і ляснув себе по стегнах (Коцюб., II, 1955, 150);
Він їв.. стегно з індика (Март., Тв., 1954, 403);
Вона витяглась, була ставна, мала тугі, пружні ноги, виразно окреслені стегна, тонкий стан (Скл., Святослав, 1959, 177);
Два автоматні диски, що теліпалися на реміняці, били його по стегнах (Тют., Вир, 1964, 488).
Словник української мови (СУМ-11)