Значення в інших словниках
-
стигма —
сти́гма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
стигма —
Соціальне становище індивіда, яке сприймається в даному середовищі як принизливе, та пов’язані з цим суб’єктивні переживання. англ. stigma; нім. Stigma n -s; pl -ta; угор. stigma; рос. стигма.
Словник із соціальної роботи
-
стигма —
(< грец. stigma — тавро, пляма), -и, ж. 1. У Стародавній Греції – тавро на тілі раба або злочинця. 2. Почервоніння шкіри, синці або виразки, що мимовільно з'являються на тілі в деяких глибоко віруючих людей у тих місцях...
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
стигма —
СТИ́ГМА, и, ж. 1. іст. У стародавній Греції – клеймо на тілі раба або злочинця. 2. церк. Кривава виразка або червона пляма, що з'являється у глибоко віруючих у тих місцях, де згідно з Біблією на тілі розп'ятого Христа були рани від тернового вінка...
Словник української мови у 20 томах
-
стигма —
-и, ж. 1》 іст. У Стародавній Греції – тавро на тілі раба або злочинця. Теорія стигми — кримінологічна концепція, згідно з якою жодна дія не злочинна сама по собі; вона є такою в силу закону. 2》 мед. Кривава виразка або червона пляма на тілі людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стигма —
СТИ́ГМА, и, ж. 1. іст. У стародавній Греції — клеймо на тілі раба або злочинця. 2. мед. Кривава виразка або червона пляма на тілі людини; // Загальна назва різних шкіряних захворювань, викликаних істерією. 3. зоол.
Словник української мови в 11 томах