стигма
СТИ́ГМА, и, ж.
1. іст. У стародавній Греції – клеймо на тілі раба або злочинця.
2. церк. Кривава виразка або червона пляма, що з'являється у глибоко віруючих у тих місцях, де згідно з Біблією на тілі розп'ятого Христа були рани від тернового вінка, цвяхів.
3. мед. Кривава виразка або червона пляма на тілі людини;
// Загальна назва різних шкіряних захворювань, викликаних істерією.
4. зоол. У павукоподібних, багатоніжок і комах – отвір, яким відкриваються назовні органи дихання; дихальце.
Дорослі комахи звичайно дихають за допомогою трахей, які починаються від дихалець (стигм), що розташовані на сегментах тіла (з навч. літ.).
5. бот. Приймочка маточки у вищих рослин.
Словник української мови (СУМ-20)