стигма
сти́гма
-и, ж.
1》 іст. У Стародавній Греції – тавро на тілі раба або злочинця.
Теорія стигми — кримінологічна концепція, згідно з якою жодна дія не злочинна сама по собі; вона є такою в силу закону.
2》 мед. Кривава виразка або червона пляма на тілі людини.
|| Загальна назва різних шкіряних захворювань, викликаних істерією.
3》 рел. Почервоніння шкіри, синці чи виразки, які мимоволі з'являються на тілі людини в тих місцях, де у розіп'ятого Христа були рани від тернового вінця та гвіздків.
4》 зоол. У павукоподібних, багатоніжок і комах – отвір, яким відкриваються назовні органи дихання; дихальце.
Великий тлумачний словник сучасної української мови