Значення в інших словниках
-
стидко —
сти́дко 1 прислівник незмінювана словникова одиниця сти́дко 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
стидко —
Соромно, сором'язно, див. страм
Словник чужослів Павло Штепа
-
стидко —
СТИ́ДКО. 1. Присл. до стидки́й 1. 2. у знач. пред. Охоплює відчуття стиду. – Чорнобривий мій, чом до мене не прийшов? – Ой тим не прийшов, що чобіт не знайшов! Батькові не хочеться – устілки волочаться, Материні [матері] стидко, бо устілки видко!...
Словник української мови у 20 томах
-
стидко —
1》 Присл. до стидкий 1). 2》 у знач. присудк. сл. Охоплює відчуття стиду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стидко —
СТИ́ДКО. 1. Присл. до стидки́й 1. 2. у знач. присудк. сл. Охоплює відчуття стиду. — Чорнобривий мій, чом до мене не прийшов? — Ой тим не прийшов, що чобіт не знайшов! Батькові не хочеться — устілки волочаться, Материні [матері] стидко, бо устілки видко!...
Словник української мови в 11 томах
-
стидко —
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Словник української мови Грінченка