страждання —
[страждан':а] -н':а, р. мн. -ан'
Орфоепічний словник української мови
страждання —
Мука, муки, біль, грижа, гризота, скруха, див. терпіння
Словник чужослів Павло Штепа
страждання —
СТРАЖДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стражда́ти. Сила може народжуватись, сину, і від страждання, – так сказала одного разу мати Порфирові, і це йому міцно запам'яталось (О.
Словник української мови у 20 томах
страждання —
-я, с. 1》 Дія за знач. страждати. 2》 Про вияв фізичного чи морального болю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
страждання —
СТРАЖДАННЯ — протилежність діяльності; зазнавання будь-якої дії. В цьому значенні поняття С. зустрічається в Аристотеля, Шиллера, Маркса, Герцена та ін. У межах раціональної традиції залишається допоміжним поняттям (Спіпоза та ін.
Філософський енциклопедичний словник
страждання —
СТРАЖДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стражда́ти. Сила може народжуватись, сину, і від страждання, — так сказала одного разу мати Порфирові, і це йому міцно запам’яталось (Гончар, Бригантина, 1973, 110)...
Словник української мови в 11 томах
страждання —
Стра́жда́ння, -ня с. Страданіе. Не раз сплакнула, слухаючи страждання Оксанине. Кв. І. 224.
Словник української мови Грінченка