страйкар —
страйка́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
страйкар —
СТРАЙКА́Р, я́, ч. Учасник страйку. Фабричні гудки загули до зорі. По мерзлім сніжку, по накоченій кризі По вулиці йдуть та ідуть страйкарі (Я. Шпорта).
Словник української мови у 20 томах
страйкар —
-я, ч. Учасник страйку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
страйкар —
СТРАЙКА́Р, я́, ч. Учасник страйку; забастовщик. … робітники мирно виходили на вулицю, припиняючи роботу із солідарності з усіма страйкарями (Ленін, 11, 1970, 330); Фабричні гудки загули до зорі. По мерзлім сніжку, по накоченій кризі По вулиці йдуть та ідуть страйкарі (Шпорта, Вибр., 1958, 125).
Словник української мови в 11 томах