струїти —
струї́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
струїти —
СТРУЇ́ТИ, струю́, стру́їш і СТРОЇ́ТИ, строю́, стро́їш, док., кого, що, діал. Отруїти. [Платон:] Опам'ятайсь, Данило! Злоба твій розум помутила! Не можу я повірить, щоб Ялина одважилась мене струїти (І.
Словник української мови у 20 томах
струїти —
струю, струїш і строїти, строю, строїш, док., перех., діал. Отруїти. || перен. Зробити важким, нещасливим чиєсь або своє життя; занапастити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
струїти —
СТРУЇ́ТИ, струю́, стру́їш і СТРОЇ́ТИ, строю́, стро́їш, док., перех., діал. Отруїти. [Платон:] Опам’ятайсь, Данило! Злоба твій розум помутила! Не можу я повірить, щоб Ялина одважилась мене струїти (К.
Словник української мови в 11 томах
струїти —
Струїти, -рую, -їш гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.
Словник української мови Грінченка