Значення в інших словниках
-
стрілецтво —
стріле́цтво іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
стрілецтво —
СТРІЛЕ́ЦТВО, а, с., рідко. 1. Мисливський промисел, полювання. Мій старший брат, знаєте, та кохався у стрілецтві (Ю. Федькович); До стрілецтва він має вдачу... (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
стрілецтво —
-а, с., рідко. 1》 Мисливський промисел, полювання. 2》 Збірн. до стрілець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стрілецтво —
МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев.
Словник синонімів української мови
-
стрілецтво —
СТРІЛЕ́ЦТВО, а, с., рідко. 1. Мисливський промисел, полювання. Мій старший брат, знаєте, та кохався у стрілецтві (Федьк., Буковина, 1950, 97); До стрілецтва він має вдачу… (Сміл., Сад, 1952, 251). 2. Збірн. до стріле́ць.
Словник української мови в 11 томах
-
стрілецтво —
Стрілецтво, -ва с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Шух. І. 229. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли. Федьк. III. 163.
Словник української мови Грінченка