студіювати —
СТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. 1. що, кого. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії (О.
Словник української мови у 20 томах
студіювати —
студіюва́ти вивчати (ср, ст): Власне, я дивуюся людям, що студіюють мовознавство. Адже перші люди (а це був золотий вік людства) не потребували граматики, бо мета мови була взаємно себе розуміти (Селепко) ◊ студіюва́ти на <�фа́рмації, філології...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
студіювати —
-юю, -юєш, недок., книжн. 1》 перех. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. || Уважно приглядаючись до кого-небудь, пізнавати його. 2》 неперех. Навчатися де-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
студіювати —
ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм.
Словник синонімів української мови
студіювати —
СТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. 1. перех. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії (Коб.
Словник української мови в 11 томах