студіювати
студіюва́ти вивчати (ср, ст): Власне, я дивуюся людям, що студіюють мовознавство. Адже перші люди (а це був золотий вік людства) не потребували граматики, бо мета мови була взаємно себе розуміти (Селепко)
◊ студіюва́ти на <�фа́рмації, філології...> бути студентом <фармацевтичного, філологічного... факультету> (ст): На початку 1937 року моя мама Емілія з сестрою Ольгою і я перенеслися до Львова. Сестра почала студіювати на фармації (Чайківський)
◊ студіюва́ти хєндольо́ґію → хєндольоґія
Лексикон львівський: поважно і на жарт