студіювати

СТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн.

1. перех. Ретельно вивчати, вчити що-небудь.

Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії (Коб., III, 1956, 301);

Володя придбав для Мусі спеціальні книжки, і вона студіювала їх, як школярка (Ткач, Арена, 1960, 208);

Збиралися переважно після обіду, а до того Косачівни кілька годин вчилися: студіювали мови, історію, математику (М. Ол., Леся, 1960, 128);

// Уважно приглядаючись до кого-небудь, пізнавати його.

— Я слухаю і тихцем студіюю комунарів. Голеними обличчями і рештками американського одіння вони ще нагадують канадців, але способом думання і мовою — це зовсім інші люди (Ірчан, II, 1958, 381).

2. неперех. Навчатися де-небудь.

— Ви вчений чоловік, студіювали у Відні, займалися там.. різними високими речами — і так зовсім не знаєте людей? (Вільде, III, 1968, 48).

Значення в інших словниках

1. студіювати — студіюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. студіювати — (науки) вивчати; (в університеті) навчатися, вчитися.  Словник синонімів Караванського
3. студіювати — Учитися, вивчати, вивчити, повивчати, завчати, завчити, позавчати, навчатися, навчитися, понавчатися, повчатися, повчитися, підучатися, подучитися, попідучатися, досліджувати, дослідити, подосліджувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. студіювати — СТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. 1. що, кого. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії (О.  Словник української мови у 20 томах
5. студіювати — студіюва́ти вивчати (ср, ст): Власне, я дивуюся людям, що студіюють мовознавство. Адже перші люди (а це був золотий вік людства) не потребували граматики, бо мета мови була взаємно себе розуміти (Селепко) ◊ студіюва́ти на <�фа́рмації, філології...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. студіювати — -юю, -юєш, недок., книжн. 1》 перех. Ретельно вивчати, вчити що-небудь. || Уважно приглядаючись до кого-небудь, пізнавати його. 2》 неперех. Навчатися де-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. студіювати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм.  Словник синонімів української мови
8. студіювати — Студіюва́ти, -дію́ю, -дію́єш, -дію́є; студію́й, -дію́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)