стіл —
[с'т'іл] стола/столу, д. стоулу, м. (на) стоул'і, (по) стоулу/стоул'і, мн. столи, стоул'іў
Орфоепічний словник української мови
стіл —
СТІЛ¹, стола́ і сто́лу, ч. 1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети.
Словник української мови у 20 томах
стіл —
Багатого за стіл саджають, а бідного коло порога тримають. Багатого поважають, а бідного ні. За чиїм столом сидиш, того й правду хвалиш. У гостині не сперечайся з господарем, хвали його. На столі нема границі і на кулак обротянки. В хаті нема що їсти.
Приповідки або українсько-народня філософія
стіл —
I стола і столу, ч. 1》 Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками). Операційний стіл мед. — спеціально обладнана платформа, на яку кладуть хворого для проведення хірургічної операції. Карти на стіл!...
Великий тлумачний словник сучасної мови
стіл —
без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати.
Фразеологічний словник української мови
стіл —
ПА́РТА, ЛА́ВА. Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів (В. Сосюра); З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник). — Пор. стіл.
Словник синонімів української мови
стіл —
СТІЛ¹, стола́ і сто́лу, ч. 1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
стіл —
Стіл, стола, столу м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Мет. 51. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ном. ум. столик, сто́личок.
Словник української мови Грінченка