стіл
СТІЛ¹, стола́ і сто́лу, ч.
1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети.
Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (прислів'я);
Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Т. Шевченко);
Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (І. Нечуй-Левицький);
Господиня поставила на стіл кухлик молока (Олесь Досвітній);
Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого рукопису (Яків Баш);
На операційному столі .. лежить хвора дівчина .. їй уже дали загальний наркоз і вона тепер міцно спить (з наук.-попул. літ.).
2. Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть на ньому.
Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу (І. Котляревський);
День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (О. Корнійчук);
Пообідав листоноша з капітанського столу (Ю. Яновський);
За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (М. Стельмах);
// перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом.
Корчма гула від .. голосів .. Кожний стіл, кожна група живе своїм життям (Г. Хоткевич).
3. Їжа, страви; харчі.
До дня свята дочки вона приготувала великий, добре продуманий стіл (В. Собко);
Дедалі багатшим і різноманітнішим стає стіл у кожному домі (з наук.-попул. літ.);
// Вид їжі, страви; режим харчування.
– Мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, – говорила далі щебетуха (І. Нечуй-Левицький);
Дієтичний стіл;
Вегетаріанський стіл;
// Харчування у вигляді сніданків, обідів і вечер.
Прохали [знайомі] мене найняти у них 2 хати й стіл (М. Коцюбинський).
4. чого і з означ. Установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами.
5. Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки.
Стіл фрезерного верстата – це чавунна плита, вздовж якої розташовані Т-подібні пази для кріплення на столі деталей (з навч. літ.);
Біля кожного шліфувального круга є поворотний стіл, установлюваний під будь-яким кутом (з навч. літ.).
6. спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами.
В тих місцях, де на поверхні льоду лежить велике і особливо плескате каміння, .. утворюється льодовий стовп з каменем зверху, що називається льодовиковим столом (з наук. літ.).
(1) Адре́сний стіл – пункт, у якому видаються довідки про місце проживання жителів міста.
Запитай про його адресу .. просто в адресному столі (Леся Українка);
Встава́ти (підво́дитися і т. ін.) / вста́ти (підве́стися і т. ін.) з-за сто́лу (стола́) див. устава́ти;
(2) За столо́м <�При столі́> – під час їжі.
Людину вільної професії повели до кухні. За столом старий став докладно розповідати про себе (О. Гончар);
[Хуса:] Побудь хвилину тут з нами при столі... [Мелхола:] Я маю їсти з невірними?! (Леся Українка);
(3) Зеле́ний стіл – стіл, покритий сукном кольору зелені і признач. для гри в карти.
Столи зелені вже накрили; Завзятих кличе картярів Бостон і ломбер стариків І віст (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);
З-за сто́лу не вихо́дити див. вихо́дити;
(4) [Зу́стріч (нара́да, розмо́ва і т. ін.)] за кру́глим столо́м – засідання, учасники якого мають рівні права.
“За круглим столом” обговорювали нові твори як старших, так і молодших письменників (з газ.);
(5) Ко́сий стіл (сто́лик) – трикутний стіл (столик).
Попід стінами стояло дванадцять стільців, в кутках – косі столики (І. Нечуй-Левицький);
(6) Кру́глий стіл; Накрива́ти (застила́ти) / накри́ти (застели́ти) [на] стіл див. накрива́ти;
(7) На столі́ що – уже подано їсти що-небудь.
От і вечеронька на столі – усі сіли вечеряти (Марко Вовчок);
Подава́ти / пода́ти на стіл див. подава́ти¹;
Попроси́ти до сто́лу див. попроси́ти;
Попроха́ти до сто́лу див. попроха́ти;
Прибира́ти / прибра́ти зі сто́лу (на столі́) див. прибира́ти;
Проси́ти (кли́кати) / запроси́ти (покли́кати) до сто́лу (за стіл) див. проси́ти;
Саджа́ти і т. ін. / посадови́ти і т. ін. за стіл див. саджа́ти;
Сіда́ти / сі́сти за стіл див. сіда́ти;
(8) Стіл зна́хідок – те саме, що Бюро́ зна́хідок (див. бюро́);
Устеля́ти / устели́ти стіл (столи́) див. устеля́ти;
(9) Шве́дський стіл – спосіб роздачі їжі (у ресторанах, під час прийомів), при якому страви подають на окремий стіл і кожен сам собі накладає їх на тарілку;
(10) Фурше́тний стіл – стіл, на якому розставлено тарілки з бутербродами й відсутні гарячі страви.
Бутерброди (якщо нас запросили до фуршетного столу) їмо без приборів (з наук.-попул. літ.).
◇ Без штані́в (рідше без штанці́в) під стіл бі́гати (ходи́ти) див. бі́гати;
(11) Без штанці́в під стіл бі́гати (д) див. бі́гати;
(12) За одни́м столо́м з ким, зі сл. сиді́ти. – поруч, як рівний з рівним.
– У гласні вибиратимуть і дворяни, й мужики... Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом [поряд] за одним столом зі мною... Я – гласний і він – гласний... (Панас Мирний);
Ка́рти на стіл див. ка́рта;
Ляга́ти / лягти́ під ніж (на стіл) див. ляга́ти;
На столі́ лягти́ див. ляга́ти;
Під стіл пі́шки ходи́ти (бі́гати) див. ходи́ти;
Понакрива́ти столи́ див. понакрива́ти;
Саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл див. саджа́ти;
Сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів див. сіда́ти;
Сі́сти на столі́ (на стіл) див. сіда́ти;
Трима́ти (держа́ти) на голо́дному столі́ див. трима́ти;
(13) Ходи́ти пі́шки під столо́м (д) див. ходи́ти.
СТІЛ², стола́ і сто́лу, ч.
У стародавній Русі – князівський престол.
Стіл київський захопив підступно Святополк (П. Загребельний);
// розм. Взагалі престол як символ влади.
Старий цар умер, а зосталося два брати .. Осівся на предківськім столі менший (Панас Мирний);
– Коли ми помогли кому злізти на гетьманський стіл, дак зуміємо і з столу зопхнути! (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)