стіл

СТІЛ¹, стола́ і сто́лу, ч.

1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети.

Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (прислів'я);

Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Т. Шевченко);

Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (І. Нечуй-Левицький);

Господиня поставила на стіл кухлик молока (Олесь Досвітній);

Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого рукопису (Яків Баш);

На операційному столі .. лежить хвора дівчина .. їй уже дали загальний наркоз і вона тепер міцно спить (з наук.-попул. літ.).

2. Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть на ньому.

Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу (І. Котляревський);

День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (О. Корнійчук);

Пообідав листоноша з капітанського столу (Ю. Яновський);

За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (М. Стельмах);

// перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом.

Корчма гула від .. голосів .. Кожний стіл, кожна група живе своїм життям (Г. Хоткевич).

3. Їжа, страви; харчі.

До дня свята дочки вона приготувала великий, добре продуманий стіл (В. Собко);

Дедалі багатшим і різноманітнішим стає стіл у кожному домі (з наук.-попул. літ.);

// Вид їжі, страви; режим харчування.

– Мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, – говорила далі щебетуха (І. Нечуй-Левицький);

Дієтичний стіл;

Вегетаріанський стіл;

// Харчування у вигляді сніданків, обідів і вечер.

Прохали [знайомі] мене найняти у них 2 хати й стіл (М. Коцюбинський).

4. чого і з означ. Установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами.

5. Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки.

Стіл фрезерного верстата – це чавунна плита, вздовж якої розташовані Т-подібні пази для кріплення на столі деталей (з навч. літ.);

Біля кожного шліфувального круга є поворотний стіл, установлюваний під будь-яким кутом (з навч. літ.).

6. спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами.

В тих місцях, де на поверхні льоду лежить велике і особливо плескате каміння, .. утворюється льодовий стовп з каменем зверху, що називається льодовиковим столом (з наук. літ.).

(1) Адре́сний стіл – пункт, у якому видаються довідки про місце проживання жителів міста.

Запитай про його адресу .. просто в адресному столі (Леся Українка);

Встава́ти (підво́дитися і т. ін.) / вста́ти (підве́стися і т. ін.) з-за сто́лу (стола́) див. устава́ти;

(2) За столо́м <�При столі́> – під час їжі.

Людину вільної професії повели до кухні. За столом старий став докладно розповідати про себе (О. Гончар);

[Хуса:] Побудь хвилину тут з нами при столі... [Мелхола:] Я маю їсти з невірними?! (Леся Українка);

(3) Зеле́ний стіл – стіл, покритий сукном кольору зелені і признач. для гри в карти.

Столи зелені вже накрили; Завзятих кличе картярів Бостон і ломбер стариків І віст (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

З-за сто́лу не вихо́дити див. вихо́дити;

(4) [Зу́стріч (нара́да, розмо́ва і т. ін.)] за кру́глим столо́м – засідання, учасники якого мають рівні права.

“За круглим столом” обговорювали нові твори як старших, так і молодших письменників (з газ.);

(5) Ко́сий стіл (сто́лик) – трикутний стіл (столик).

Попід стінами стояло дванадцять стільців, в кутках – косі столики (І. Нечуй-Левицький);

(6) Кру́глий стіл; Накрива́ти (застила́ти) / накри́ти (застели́ти) [на] стіл див. накрива́ти;

(7) На столі́ що – уже подано їсти що-небудь.

От і вечеронька на столі – усі сіли вечеряти (Марко Вовчок);

Подава́ти / пода́ти на стіл див. подава́ти¹;

Попроси́ти до сто́лу див. попроси́ти;

Попроха́ти до сто́лу див. попроха́ти;

Прибира́ти / прибра́ти зі сто́лу (на столі́) див. прибира́ти;

Проси́ти (кли́кати) / запроси́ти (покли́кати) до сто́лу (за стіл) див. проси́ти;

Саджа́ти і т. ін. / посадови́ти і т. ін. за стіл див. саджа́ти;

Сіда́ти / сі́сти за стіл див. сіда́ти;

(8) Стіл зна́хідок – те саме, що Бюро́ зна́хідок (див. бюро́);

Устеля́ти / устели́ти стіл (столи́) див. устеля́ти;

(9) Шве́дський стіл – спосіб роздачі їжі (у ресторанах, під час прийомів), при якому страви подають на окремий стіл і кожен сам собі накладає їх на тарілку;

(10) Фурше́тний стіл – стіл, на якому розставлено тарілки з бутербродами й відсутні гарячі страви.

Бутерброди (якщо нас запросили до фуршетного столу) їмо без приборів (з наук.-попул. літ.).

◇ Без штані́в (рідше без штанці́в) під стіл бі́гати (ходи́ти) див. бі́гати;

(11) Без штанці́в під стіл бі́гати (д) див. бі́гати;

(12) За одни́м столо́м з ким, зі сл. сиді́ти. – поруч, як рівний з рівним.

– У гласні вибиратимуть і дворяни, й мужики... Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом [поряд] за одним столом зі мною... Я – гласний і він – гласний... (Панас Мирний);

Ка́рти на стіл див. ка́рта;

Ляга́ти / лягти́ під ніж (на стіл) див. ляга́ти;

На столі́ лягти́ див. ляга́ти;

Під стіл пі́шки ходи́ти (бі́гати) див. ходи́ти;

Понакрива́ти столи́ див. понакрива́ти;

Саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл див. саджа́ти;

Сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів див. сіда́ти;

Сі́сти на столі́ (на стіл) див. сіда́ти;

Трима́ти (держа́ти) на голо́дному столі́ див. трима́ти;

(13) Ходи́ти пі́шки під столо́м (д) див. ходи́ти.

СТІЛ², стола́ і сто́лу, ч.

У стародавній Русі – князівський престол.

Стіл київський захопив підступно Святополк (П. Загребельний);

// розм. Взагалі престол як символ влади.

Старий цар умер, а зосталося два брати .. Осівся на предківськім столі менший (Панас Мирний);

– Коли ми помогли кому злізти на гетьманський стіл, дак зуміємо і з столу зопхнути! (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стіл — стіл 1 іменник чоловічого роду меблі стіл 2 іменник чоловічого роду престол Орфографічний словник української мови
  2. стіл — (шкільний) парта; (княжий) престіл, трон; (адресний) бюро; (у храмі) аналой; П. їжа, харчі, страви; (дієтний) харчування; (круглий) ІД. співбесіда, НАРАДА; столик Словник синонімів Караванського
  3. стіл — [с'т'іл] стола/столу, д. стоулу, м. (на) стоул'і, (по) стоулу/стоул'і, мн. столи, стоул'іў Орфоепічний словник української мови
  4. стіл — Багатого за стіл саджають, а бідного коло порога тримають. Багатого поважають, а бідного ні. За чиїм столом сидиш, того й правду хвалиш. У гостині не сперечайся з господарем, хвали його. На столі нема границі і на кулак обротянки. В хаті нема що їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. стіл — I стола і столу, ч. 1》 Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками). Операційний стіл мед. — спеціально обладнана платформа, на яку кладуть хворого для проведення хірургічної операції. Карти на стіл!... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стіл — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. Фразеологічний словник української мови
  7. стіл — ПА́РТА, ЛА́ВА. Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів (В. Сосюра); З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник). — Пор. стіл. Словник синонімів української мови
  8. стіл — Стіл, стола́ і сто́лу (до сто́лу), -лові, на столі́; столи́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стіл — СТІЛ¹, стола́ і сто́лу, ч. 1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  10. стіл — Стіл, стола, столу м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Мет. 51. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ном. ум. столик, сто́личок. Словник української мови Грінченка