стіл

СТІЛ¹, стола́ і сто́лу, ч.

1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети.

Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл.., 1955, 168);

Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Шевч., І, 1963, 25);

Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (Н.-Лев., VI, 1966, 364);

Господиня поставила на стіл кухлик молока (Досв., Вибр., 1959, 85);

Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого рукопису (Баш, П’єси, 1958, 7);

На операційному столі.. лежить хвора дівчина.. їй уже дали загальний наркоз і вона тепер міцно спить (Наука.., 12, 1961, 32).

Зеле́ний стіл див. зеле́ний.

◊ Зу́стріч (нара́да і т. ін.) за кру́глим столо́м див. кру́глий;

Ка́рти на стіл!, у знач. виг. — уживається як пропозиція виявити приховані наміри, справжню суть справи.

[Слідчий:] Зіграєм без хитрощів: карти на стіл! Викрутаси дрібні тільки гідність принизять (Лев., Драми.., 1967, 6);

Ко́сий стіл див. ко́сий;

Ляга́ти (лягти́) на стіл див. ляга́ти;

На столі́ лягти́ — умерти.

— Лучче [краще] оттут зараз перед тобою на сім столі лягти, чим погубити себе (Кв.-Осн., II, 1956, 447);

Під стіл пі́шки ходи́ти див. пі́шки.

2. Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть на ньому.

Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу (Котл., І, 1952, 217);

День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн., І, 1955, 85);

Пообідав листоноша з капітанського столу (Ю. Янов., II, 1958, 205);

За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (Стельмах, І, 1962, 329);

*Образно. Буржуазія завжди тягнула з громадського стола найласіші шматки, обкрадаючи народ (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 96);

// перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом.

Корчма гула від.. голосів.. Кожний стіл, кожна група живе своїм життям (Хотк., II, 1966, 185).

Встава́ти (вста́ти, підво́дитися, підве́стися і т. ін.) з-за сто́лу (стола́) — вставати, закінчивши їсти.

Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула та й удавилася. З тим устала із-за столу (Мирний, III, 1954, 47);

Першою підводиться [Настя] з-за столу і з повагою господині несе до припічка ложки, полив’яний полумисок (Стельмах, II, 1962, 106);

За оди́н стіл сіда́ти; За одни́м столо́м (при одні́м столі́) [сиді́ти] — нехтуючи соціальну нерівність, ставитися як до рівного.

— У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики… Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом зі мною, за одним столом… Я — гласний і він — гласний… (Мирний, І, 1949, 373);

За столо́м; При столі́ — під час їжі.

Людину вільної професії повели до кухні. За столом старий став докладно розповідати про себе (Гончар, III, 1959, 227);

[Хуса:] Побудь хвилину тут з нами при столі… [Мелхола:] Я маю їсти з невірними?! (Л. Укр., III, 1952, 153);

Збира́ти (зібра́ти) з (зі, зо) стола́ (сто́лу) — збирати посуд і недоїдки.

Дарка.. почала збирати зо стола (Л. Укр., III, 1952, 669);

З-за сто́лу не вихо́дить хто у кого — регулярно харчується хто-небудь у когось.

— В неї оті странники, та ченчики, та богомолки з богомолами і з-за столу не виходять (Хотк., І, 1966, 90);

Накрива́ти (накри́ти, застила́ти, застели́ти, опоряджа́ти, опоряди́ти і т. ін.) стіл; Накрива́ти (накрити, готува́ти, приготува́ти і т. ін.) на стіл — готувати все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви.

Для господаря й гостей накрили довгий стіл у світлиці (Н.-Лев., VII, 1966, 53);

— Не гайдуки, не маршалки застилають у мене стіл.. Княгині.. тепер служать козакам за столом..! (П. Куліш, Вибр., 1969, 124);

[Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Мирний, V, 1955, 139);

Ганна Сильвестрівна почала готувати на стіл (Сенч., Опов., 1959, 9);

На столі́ що — уже подано їсти що-небудь.

От і вечеронька на столі — усі сіли вечеряти (Вовчок, І, 1955, 300);

Подава́ти (пода́ти) на стіл — подавати якісь страви для їжі.

— Домна подає на стіл вечерю (Коцюб., І, 1955, 97);

Подаючи на стіл, краєм вуха уважно прислухалась Наталка до.. розмов (Гончар, II, 1959, 347);

Прибира́ти (прибра́ти) зі сто́лу (на столі́) див. прибира́ти;

Проси́ти (запроси́ти, кли́кати, покли́кати, кликну́ти і т. ін.) до сто́лу (за стіл) — запрошувати їсти.

— Прошу до столу.., — м’ячиком вертиться перед підполковником Бараболя (Стельмах, II, 1962, 61);

Гостей запросили до столу. Частували щедро й смачно (Тулуб, В степу.., 1964, 343);

Пили [троянці] на радощах сивуху І їли сім’яну макуху, Покіль кликнули їх за стіл (Котл., І, 1952, 72);

Саджа́ти (посадови́ти і т. ін.) за стіл — починати пригощати.

Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають (Укр.. присл.., 1963, 117);

За стіл посадовила [тітка], вийняла із скрині розшитий калиною рушник, послала молодятам на коліна, припрошуючи покуштувати пирогів (Тют., Вир, 1964, 263);

Сіда́ти (сі́сти) за стіл — сідати їсти.

— Хіба можна сідати за стіл з немитими руками? — здивувалася Юля (Тют., Вир, 1964, 211);

Приказавши.. Тосі — «краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти».., — Боженко поспішив до гурту поважних людей (Смолич, Мир.., 1958, 62);

Сіда́ти (сі́сти) за стіл перегово́рів див. сіда́ти.

3. їжа, страви; харчі.

До дня свята дочки вона приготувала великий, добре продуманий стіл (Собко, Матв. затока, 1962, 58);

Дедалі багатшим і різноманітнішим стає стіл у кожному домі (Наука.., 3, 1972, 50);

// Вид їжі, страви; режим харчування.

— Мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, — говорила далі щебетуха (Н.-Лев., І, 1956, 151);

Вегетаріанський стіл; Дієтичний стіл;

// Харчування у вигляді сніданків, обідів і вечер.

Прохали [знайомі] мене найняти у них 2 хати й стіл (Коцюб., III, 1956, 168).

4. чого і з означ. Установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами.

∆ Адре́сний стіл — установа, в якій ведеться реєстрація мешканців даного міста й видаються довідки про місце їх проживання;

Стіл зна́хідок див. зна́хідка.

5. Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки.

Стіл фрезерного верстата — це чавунна плита, вздовж якої розташовані Т-подібні пази для кріплення на столі деталей (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 142);

Біля кожного шліфувального круга є поворотний стіл, установлюваний під будь-яким кутом (Технол. різального інстр., 1959, 183).

6. спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами.

В тих місцях, де на поверхні льоду лежить велике і особливо плескате каміння,.. утворюється льодовий стовп з каменем зверху, що називається льодовиковим столом (Курс заг. геол., 1947, 144).

СТІЛ², стола́ і сто́лу, ч. У стародавній Русі — князівський престол.

Стіл київський захопив підступно Святополк (Загреб., Диво, 1968, 432);

// розм. Взагалі престол як символ влади.

Старий цар умер, а зосталося два брати.. Осівся на предківськім столі менший (Мирний, І, 1949, 215);

— Коли ми помогли кому злізти на гетьманський стіл, дак зуміємо і з столу зопхнути! (П. Куліш, Вибр., 1969, 173).

Саджа́ти (сади́ти, посади́ти, посадови́ти) на стіл — надавати комусь князівську владу;

Сі́сти на столі́ (на стіл) — почати князювати.

Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли.. вбили князя Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (Скл., Святослав, 1959, 13);

Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (Знання.., 12, 1969, 19).