стіл
I стола і столу, ч.
1》 Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками).
Операційний стіл мед. — спеціально обладнана платформа, на яку кладуть хворого для проведення хірургічної операції.
Карти на стіл! у знач. виг. — уживається як пропозиція виявити приховані наміри, справжню суть справи.
На столі лягти — умерти.
2》 Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть на ньому.
|| перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом.
Вставати з-за столу (стола) — вставати, закінчивши їсти.
За один стіл сідати — нехтуючи соціальною нерівністю, ставитися як до рівного.
За столом — під час їжі.
Збирати з (зі) стола (столу) — збирати посуд і недоїдки.
З-за столу не виходить хто у кого — регулярно харчується хто-небудь у когось.
Накривати [на] стіл — готувати все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви.
Подавати на стіл — подавати якісь страви для їжі.
Просити до столу (за стіл) — запрошувати їсти.
Саджати за стіл — починати пригощати.
3》 Їжа, страви; харчі.
|| Вид їжі, страви; режим харчування. Вегетаріанський стіл. Дієтичний стіл.
|| Харчування у вигляді сніданків, обідів і вечер.
4》 чого і з означ. Установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами.
Адресний стіл — установа, в якій ведеться реєстрація мешканців даного міста й видаються довідки про місце їх проживання.
"Круглий стіл" — зібрання для обговорення та прийняття рішення з якогось важливого питання, події, проблеми тощо.
Стіл замовлень — відділ магазину, де продаються набори продуктів за попереднім замовленням.
Стіл переговорів; Стіл ділових зустрічей — про переговори, ділову нараду.
5》 Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки.
6》 спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами.
II стола і столу, ч.
У давній Русі – князівський престол.
|| розм. Взагалі престол як символ влади.
Саджати на стіл — надавати комусь князівську владу.
Сісти на столі (на стіл) — почати князювати.
Значення в інших словниках
- стіл — стіл 1 іменник чоловічого роду меблі стіл 2 іменник чоловічого роду престол Орфографічний словник української мови
- стіл — (шкільний) парта; (княжий) престіл, трон; (адресний) бюро; (у храмі) аналой; П. їжа, харчі, страви; (дієтний) харчування; (круглий) ІД. співбесіда, НАРАДА; столик Словник синонімів Караванського
- стіл — [с'т'іл] стола/столу, д. стоулу, м. (на) стоул'і, (по) стоулу/стоул'і, мн. столи, стоул'іў Орфоепічний словник української мови
- стіл — СТІЛ¹, стола́ і сто́лу, ч. 1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Словник української мови у 20 томах
- стіл — Багатого за стіл саджають, а бідного коло порога тримають. Багатого поважають, а бідного ні. За чиїм столом сидиш, того й правду хвалиш. У гостині не сперечайся з господарем, хвали його. На столі нема границі і на кулак обротянки. В хаті нема що їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
- стіл — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. Фразеологічний словник української мови
- стіл — ПА́РТА, ЛА́ВА. Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів (В. Сосюра); З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник). — Пор. стіл. Словник синонімів української мови
- стіл — Стіл, стола́ і сто́лу (до сто́лу), -лові, на столі́; столи́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стіл — СТІЛ¹, стола́ і сто́лу, ч. 1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- стіл — Стіл, стола, столу м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Мет. 51. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ном. ум. столик, сто́личок. Словник української мови Грінченка