стілець
СТІЛЕ́ЦЬ, льця́, ч.
1. Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. із спинкою, для сидіння однієї людини.
Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (І. Нечуй-Левицький);
Пасажир з валізкою присів на стілець біля канапи і машинально дістав портсигар (П. Панч);
Мічурін сидів на складаному стільці біля деревця (О. Довженко);
Плетений стілець;
Віденський стілець;
// перен., розм. Посада, службове місце.
– Щось дуже ти за свого стільця боїшся, – мовила Віра Андріївна (Ю. Мушкетик).
2. спец. Підставка під який-небудь механізм, інструмент, будову і т. ін.
Звичайно перший вінець зрубу укладали на наріжні стільці – з дерева чи каміння – і цим .. захищали від швидкого загнивання (з наук.-попул. літ.).
3. Те саме, що анало́й.
Як одчитували молитви, то і вона мов гасла, так що як прийшлося обводити круг стільця, так вона вже і не змогла сама по собі йти (Г. Квітка-Основ'яненко).
Ві́денські ме́блі <�Ві́денське крі́сло> <�Ві́денський стіле́ць (дива́н)> див. ме́блі.
△ (1) Електри́чний стіле́ць – знаряддя страти в США.
Наснились мені березневої ночі Далекі моря, океани холодні .. І друзі, що в тюрмах сидять, як в безодні .. На їхню свободу вдягають вуздечку, А вже від свободи в тюрму недалечко. А там їх заводять у камери звичні І просять сідать на стільці електричні (А. Малишко).
Значення в інших словниках
- стілець — стіле́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стілець — г. крісло, (без стінки) ослін, (прв. з гвинтом) дзиґлик; стільчик. Словник синонімів Караванського
- стілець — див. аналой Словник синонімів Вусика
- стілець — [с'т'ілец'] -л'ц'а, ор. -л'цем, м. (на) -л'ц'і, р. мн. -л'ц'іў Орфоепічний словник української мови
- стілець — -льця, ч. 1》 Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. зі спинкою, для сидіння однієї людини. Плетений стілець. Віденський стілець. || перен., розм. Посада, службове місце. Електричний стілець іст. — знаряддя страти в США. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стілець — не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти. Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський). Фразеологічний словник української мови
- стілець — СТІЛЕ́ЦЬ (вид меблів у формі короткої лави зі спинкою для сидіння однієї людини); ДЗИ́ҐЛИК (звичайно на трьох ніжках і з гвинтом); ТАБУРЕТ, ТАБУРЕТКА (з квадратним сидінням без спинки). Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (І. Словник синонімів української мови
- стілець — Стіле́ць, -льця́, -льце́ві, на -льці́; стільці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стілець — СТІЛЕ́ЦЬ, льця́, ч. 1. Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. із спинкою, для сидіння однієї людини. Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- стілець — 1. Середня частина п'єдесталу, цоколя. 2. Те саме, що і стояк. 3. Род меблі із спинкою, призначений для сидіння людини. Архітектура і монументальне мистецтво
- стілець — Стілець, -льця м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. Ном. № 959. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. Словник української мови Грінченка