стілець

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти. Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський).

підставля́ти / підста́вити стіле́ць (стільця́) кому, рідко. Робити кому-небудь неприємність, підлість, перешкоджати в чомусь. — Підставлять вони (пани) стільця тому, хто не годить їм! (І. Нечуй-Левицький). підста́вити сті́льчика. — От тепереньки протопоп підставить мені стільчика,— говорив отець Харитін, бідкаючись (І. Нечуй-Левицький).

сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в). Дотримуватися одночасно протилежних, несумісних поглядів, думок і т. ін. на що-небудь. Хіба немає таких і зараз.., які прагнуть такої різносторонності і вважають, що найзручніше сидіти на двох стільцях? (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стілець — стіле́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стілець — г. крісло, (без стінки) ослін, (прв. з гвинтом) дзиґлик; стільчик. Словник синонімів Караванського
  3. стілець — див. аналой Словник синонімів Вусика
  4. стілець — [с'т'ілец'] -л'ц'а, ор. -л'цем, м. (на) -л'ц'і, р. мн. -л'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  5. стілець — СТІЛЕ́ЦЬ, льця́, ч. 1. Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. із спинкою, для сидіння однієї людини. Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (І. Словник української мови у 20 томах
  6. стілець — -льця, ч. 1》 Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. зі спинкою, для сидіння однієї людини. Плетений стілець. Віденський стілець. || перен., розм. Посада, службове місце. Електричний стілець іст. — знаряддя страти в США. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. стілець — СТІЛЕ́ЦЬ (вид меблів у формі короткої лави зі спинкою для сидіння однієї людини); ДЗИ́ҐЛИК (звичайно на трьох ніжках і з гвинтом); ТАБУРЕТ, ТАБУРЕТКА (з квадратним сидінням без спинки). Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (І. Словник синонімів української мови
  8. стілець — Стіле́ць, -льця́, -льце́ві, на -льці́; стільці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стілець — СТІЛЕ́ЦЬ, льця́, ч. 1. Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. із спинкою, для сидіння однієї людини. Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. стілець — 1. Середня частина п'єдесталу, цоколя. 2. Те саме, що і стояк. 3. Род меблі із спинкою, призначений для сидіння людини. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. стілець — Стілець, -льця м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. Ном. № 959. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. Словник української мови Грінченка