стікаючий
СТІКА́ЮЧИЙ, а, е.
Який стікає.
Він [рояль] все ще тримавсь на ногах, тільки вив дико, як звір, стікаючий кров'ю (М. Коцюбинський);
Почувся жвавий плюскіт стікаючої води (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)СТІКА́ЮЧИЙ, а, е.
Який стікає.
Він [рояль] все ще тримавсь на ногах, тільки вив дико, як звір, стікаючий кров'ю (М. Коцюбинський);
Почувся жвавий плюскіт стікаючої води (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)